Закрити
Як писати вірші
23 Жовтня 2006, 00:00 , Переглядів: 23654
FacebookTwitterLivejournal
Як писати вірші Як писати вірші

Пам'ятка поетам-початківцям.

Беручись до писання віршів, ми вибираємо одну з трьох можливих іпостасей у залежності від того, у якій  з них хочемо стати перед майбутніми шанувальниками нашого таланту,  а саме:

  1. Поета зрозумілого.
  2. Поета незрозумілого.
  3. Поета зарозумілого.
  4. Поета дитячого.

Зміна амплуа вже в ході творчого процесу категорично протипоказана, оскільки любителі поезії зазвичай консервативні і неохоче відмовляються від сформованих у них уявлень про творчість чи то обожнюваного, чи осоружного поета.

Зважуючись писати зрозумілі вірші, плануємо три етапи нашого творчого розвитку.

Перший етап охоплює нашу щоденниково-альбомну  творчість. У цей період  не  втрачаємо жодної  оказії, що дозволяє внести в  альбом чи щоденник  два, чотири  чи вісім віршованих рядків  з нагоди іменин, Дня студента, чергової пиятики  або без усякої нагоди. За відсутності альбому чи щоденника користуємося :

  • Книгами відгуків на виставках і в музеях;
  • Книгами скарг та пропозицій;
  • Партами, стінами, дверми  і парканами (доповнювати вірші ілюстраціями чи грати в буриме, римуючи вже написане, не варто).

У записі чи написі дотримуємося такого порядку:

Перший  рядок: кому, що, для  чого, римоване слово.
Другий рядок: хто присвячує, як (тут метафора), римоване слово.

Можливі наступні рядки покликані, не вносячи вже нічого нового, лише  прикрашати інформацію, що міститься в першому і другому рядках, оригінальними епітетами і порівняннями. Тривалість першого етапу залежить від віку і статусу поета, однак не повинна переходити за межі вісімнадцятого року життя. У випадку, якщо рішення писати зрозумілі вірші було прийнято в солідному віці, можна піти на ризик і скоротити період щоденниково-альбомної творчості.

Другий етап охоплює наше співробітництво  в стінному друкові. На цьому етапі ми вже прагнемо до розмаїтості, створюючи вірші:

  1. ліричні (оспівуючі ясні очі старости паралельної групи);      
  2. панегіричні (оспівуючі заслуги декана факультету);
  3. сатиричні  (висміюючі гарніри в їдальні);
  4. епічно-трагедійні (оспівуючі пригоди  абітурієнта, що прагне вступити до вузу без хабара);

Тривалість другого етапу залежить від того, як швидко будемо помічені. За винятково сприятливих умов наш талант можуть відкрити ще до обнародування  першого вірша. У випадку особливої невдачі можемо взагалі  залишитися непоміченими, навіть по виході  на пенсію. Відкрити нас покликані офіційні особи та добровольці. Після того, як нас відкриють, починається третій етап творчості, який знаменується тим, що ми приступаємо до складання "Вибраного".

Для  здійснення цього задуму необхідно мати хоча б п'ятнадцять віршів, аби було з чого вибирати. Необхідно придумати гарну  назву нашої збірки - це  допоможе формуванню образу в читачів. Бажано, щоб вона було зрозумілою, оригінальною і  патріотичною. Якщо буде виконана тільки перша вимога, нас будуть  вважати гідним  нащадком великих поетів, якщо  тільки друга - модерністом, третя - трибуном, тому не засмучуємось, якщо назва  здається нам примітивною. Рукопис відправляємо у видавництво, а потім, не втрачаючи гарного настрою, чекаємо публікації. За  наявності певної кількості валюти друкуємо вірші за свій рахунок тиражем 10 - 50 екземплярів - цього буде досить, щоб подарувати "Вибране" усім тим, хто ще  не відкрив  для себе наш талант.

Зважуючись писати вірші незрозумілі, ми приступаємо до комплектування "Вибраного" з першого ж вірша. На самому початку стикаємося з труднощами: нам щохвилини загрожує небезпека написання зрозумілих віршів. Але згодом, в міру надбання досвіду, вже не будемо робити таких помилок.

Будучи поетом незрозумілим, ретельно обгороджуємо наші здобутки від зіткнення з так званою широкою суспільною думкою. Відкриття самого себе робимо самі в належний час. З цією метою в міру власних сил і можливостей, без зайвого поспіху підбираємо собі коло шанувальників обох статей (бажано коменданта гуртожитку, начальника їдальні, головбуха, декана, зам. декана, зам. зам. декана і т.п.), яких, коли вони для цього вже цілком дозріють, посвячуємо в таємниці нашої творчості. Посвята проводиться поступово, без зайвого поспіху, переважно узимку і навесні, коли в людському організмі спостерігається особливо серйозна нестача вітамінів, чи, у крайньому випадку, наприкінці  місяця, коли має місце нестача матеріальних засобів існування поета.

На  відміну від поезії зрозумілої, у незрозумілій поезії нав'язування будь-яких законів є беззаконням, а будь-які пута і правила загрожують творчим безпліддям.   Вірш, що належить до поезії даного типу, повинен підкорятися  власним прихованим законам, а всі разом вони підкоряються нам, їхньому суб'єкту і найвищому судді.

Ступаючи на нелегку стезю поета зарозумілого, дотримуємося наступних засад творчості: всім і скрізь читаємо свої вірші, постійно розказуємо, які вони гарні і ліричні, і завжди скаржимося,  що їх ніхто не розуміє. Критикуємо всіх знайомих і незнайомих поетів, звинувачуючи  їх в  консерватизмі, алкоголізмі, соцреалізмі та нетрадиційній сексуальній орієнтації.  Нашу збірку називаємо "Іліадою", "Кобзарем"  або "Божественною  комедією" і постійно збираємо гроші, щоб її видати, бо обмежені і забюрократизовані редактори-невігласи відмовляються навіть читати наші твори. На випадок поетичного виступу чи звіту тримаємо при собі пляшечку миючого засобу, щоб відмитися від слідів вдячності шанувальників нашого таланту.

Зважуючись писати вірші для дітей, заздалегідь відмовляємося від складання "Вибраного". Уроджений критицизм дитини, що сполучається із загальновідомим загартуванням і впертістю, особливо українських дітей, дає нам на це моральне, і, більш того, матеріальне право. З іншого боку, обмеженість тваринного і рослинного світу звужує наш творчий діапазон, за технічним же прогресом ми, як відомо, не встигаємо. На відміну від дорослого, дитина цікавиться насамперед  не змістом віршів, а  мораллю, що з них випливає. Допитливий  розум дитини мучать і тривожать лихоманкові пошуки відповідей  принаймні на десять принципових для неї питань:

  1. Чи мити руки перед їжею?
  2. Чи лягати спати, коли велить мама?
  3. Чи вчитися старанно в школі?
  4. Чи битися з товаришами?
  5. Чи любити братів і сестер?
  6. Чи лізти у воду, якщо не вмієш плавати?
  7. Чи застуджуватися?
  8. Чи ламати на ковзанці ноги?
  9. Чи гратися з газовою плитою?
  10. Чи їсти немиті фрукти?

Лише той поет, що у заримованому, тобто зручному для запам'ятовування, вигляді цілком щиро і недвозначно відповість на ці питання, пробудить у дитини ентузіазм,  віру в поезію, завоює її вічну дружбу.

З метою найбільш раціонального культивування поезії  поети зрозумілі, незрозумілі, зарозумілі і дитячі повинні дотримувати наступних основних принципів:

  1. поетичні задуми можуть приходити  нам у голову в різних місцях і ситуаціях. Тому, незважаючи на місце і ситуацію,  ми зобов'язані денно і нічно бути насторожі, аби не проґавити якого-небудь задуму;
  2. писання віршів "драбинкою" дає матеріальний ефект, однак не в таких масштабах, щоб вирішити  всі наші побутові проблеми;
  3. віршований рядок повинен  містити не більш десяти слів середньої довжини, інакше не поміститься на сторінці типового формату;
  4. поет, що пише зрозумілі вірші користується тлумачним словником, той, що пише вірші незрозумілі - словником іншомовних слів, поет зарозумілий - власним словниковим запасом, той, що пише вірші для дітей - уже написаними віршами для дітей;
  5. наслідування якогось відомого  поета чи поетеси, безумовно,  полегшить нашу роботу, однак і породить велику кількість епігонів, і доведеться відбиватися від настирливих конкурентів;
  6. введення до віршу ненормативної лексики пожвавить  інтерес до ваших творів, особливо у юних любителів прекрасного, але до шкільної програми ви запевне не потрапите;
  7. вірші  треба писати безупинно, не жаліючи сюжетів, паперу  і самого себе; тоді, якщо через непорозуміння  вас  не визнають цікавим поетом, ніхто  не відмовить вам у прізвиську "писучий", а  це теж дещо значить. 
Автор: Єжи Віттлін, нострифіковано Dr.Livsy
Обговорення (2)
Kyro4ka 27 Березня 2008, 22:56
Я колись писала, але одного разу мої вірші нібито "нехотячи" прочитала подружка і висміяла перед нашими спільними знайомими. Не переживайте, в мене надзвичайного таланту не було..Світ нічого не втратив smiley .Але неприємний осадок є і досі ....
shelly 23 Січня 2009, 11:27
Я ніби теж стараюсь щось писатиsmiley Коли-небудь напишу на Острів. ПОчитаєте" smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна