Закрити
Мова жестів
12 Лютого 2007, 00:00 , Переглядів: 51286
FacebookTwitterLivejournal
Мова жестів Фото: http://newsmix.in.ua Мова жестів

Як розпізнати настрій і характер співрозмовника за його рухами і жестами.

Мова жестів
Мова ходи
Мова постави
Мова тіла

Мова жестів

Мова жестів

Жести відкритості.

Серед них можна виділити такі:

Розкриті руки долонями нагору (жест, пов'язаний зі щирістю й відкритістю), потискування плечима, що супроводжується жестом відкритих рук (позначає відкритість натури), розстібання піджака (люди відкриті й дружньо настроєні до вас часто розстібають піджак під час розмови й навіть знімають його у вашій присутності). Наприклад, коли діти пишаються своїми досягненнями, вони відкрито показують руки, а коли почувають свою провину або насторожені, ховають руки або в кишені, або за спину. Фахівці помітили також, що під час успішних переговорів їх учасники розстібають піджаки, розпрямляють ноги, пересуваються на край стільця ближче до столу, що відокремлює їх від співрозмовника.

Жести захисту (оборонні).

Ними реагують на можливі погрози, конфліктні ситуації. Коли ми бачимо, що співрозмовник схрестив на груди руки, варто переглянути те, що ми робимо або говоримо, тому що він починає "закриватися" від обговорення. Руки, стиснуті в кулаки також означають захисну реакцію мовця.

Жести оцінки.

Вони виражають замисленість і замріяність. Наприклад, жест "рука в щоку" - люди, що опираються щокою на руку, звичайно занурені в глибокий роздум. Жест критичної оцінки - підборіддя опирається на долоню. Вказівний палець витягається уздовж щоки, інші пальці - нижче рота (позиція "почекаємо-подивимося"). Людина сидить на краєчку стільця, лікті на стегнах, руки вільно звисають /позиція "це чудово!"/. Нахилена голова - жест уважного слухання. Так, якщо в більшості слухачів в аудиторії голови не нахилені - значить група в цілому не зацікавлена тим матеріалом, що викладає вчитель. Почісування підборіддя (жест "добре, давайте подумаємо") використовується, коли людина зайнята ухваленням рішення. Жести з окулярами (протирає окуляри, бере в рот дужку окулярів тощо) – це пауза для міркування, обдумування свого стану перед тим як зробити рішучіший опір, вимагаючи пояснень або порушуючи питання.

Ходіння - жест, що позначає спробу розв'язати складну проблему або прийняти важке рішення. Пощипування перенісся - жест, що звичайно сполучається із закритими очами, і свідчить про глибоку зосередженість напруженої думки.

Жести нудьги.

Вони виражаються в постукуванні ногою об підлогу або клацанні ковпачком авторучки. Голова в долоні. Машинальне малювання на папері. Порожній погляд  ("Я дивлюся на вас, але не слухаю").

Жести залицяння.

У жінок вони виглядають як пригладжування волосся, поправляння зачіски, одягу, розглядання себе в дзеркалі й повороти перед ним; погойдування стегнами, повільне схрещування й розведення ніг на очах у чоловіка, поглажування себе по литках, колінах, стегнах; балансування туфлі на кінчиках пальців ("у вашій присутності я почуваю себе затишно"), у чоловіків - поправляння краватки, запонок, піджака, випрямлення всього тіла, рух підборіддям униз.

Жести підозри й скритності.

Рука прикриває рот - співрозмовник старанно приховує свою позицію з обговорюваного питання. Погляд убік - показник скритності. Hоги або все тіло звернені до виходу - явна ознака того, що людина хоче закінчити розмову або зустріч. Доторки або потирання носа вказівним пальцем - знак сумніву (інші різновиди цього жесту - потирання вказівним пальцем за вухом або перед вухом, потирання очей).

Жести домінантності-підпорядкованості.

Перевага може бути виражена в привітальному рукостисканні. Коли людина міцно потискує вам руку й повертає її так, що долоня лежить поверх вашої, то намагається виразити щось на кшталт фізичної переваги. І, навпаки, коли простягає руку долонею нагору, значить, готова прийняти підлеглу роль. Коли рука співрозмовника при розмові недбало засунута в кишеню піджака, а великий палець при цьому зовні - це виражає впевненість людині у своїй перевазі.

Жести готовності.

Руки на стегнах - перша ознака готовності (його часто можна спостерігати в спортсменів, що очікують своєї черги виступати). Варіація цієї пози в положенні сидячи - людина сидить на краєчку стільця, лікоть однієї руки й долоня іншої опираються об коліна (так сидять безпосередньо перед підписом угоди або навпаки, перед тим, як устати і піти).

Жести перестраховки.

Різні рухи пальців відображають різні відчуття: непевність, внутрішній конфлікт, побоювання. Дитина в цьому випадку смокче палець, підліток гризе нігті, а дорослий часто заміняє палець авторучкою або олівцем і гризе їх. Інші жести цієї групи - переплетені пальці рук, коли більші пальці потирають один одного; пощипування шкіри; зрушення спинки стільця перед тим як сісти, на зборах інших людей.

Для жінок типовий жест додання внутрішньої впевненості - повільне й витончене підняття руки до шиї.

Жести фрустрації.

Їх характеризує короткий переривчастий подих, що нерідко супроводжується неясними звуками начебто стогону, мукання тощо. Той, хто не зауважує моменту, коли його опонент починає часто дихати, і продовжує доводити своє, може зштовхнутися з неприємностями; тісно сплетені, напружені руки - жест недовіри й підозри (той, хто намагається, зчепивши руки, упевнити навколишніх у своїй щирості, зазвичай не має успіху), руки тісно стискають одна одну - значить людина потрапила в халепу, наприклад, повинна відповідати на питання, що містить серйозне звинувачення ); поглажування шиї долонею (у багатьох випадках, коли людина захищається) - жінки, звичайно в цих ситуаціях поправляють зачіску.

Жести довіри.

Пальці з'єднані як купол храму (жест "купол"), що означає довіру і певну самодостатність, егоїстичність або гордість (дуже розповсюджений жест у відносинах начальник-підлеглий).

Жести авторитарності.

Руки з'єднані за спиною, підборіддя підняте (так часто стоять армійські командири, міліціонери, а також вищі керівники). Взагалі, якщо ви хочете дати зрозуміти свою перевагу, треба всього лише фізично здійнятися над опонентом - сісти вище нього, якщо ви розмовляєте сидячи, або стати перед ним.

Жести нервозності.

Покахикування, прочищення горла (той, хто часто робить це, відчуває непевність, занепокоєння), лікті ставляться на стіл, утворюючи піраміду, вершина якої – кисті рук, розташовані прямо перед ротом (такі люди грають із партнерами в "кішок-мишки", поки ті не дають їм можливості "розкрити карти", вказівкою на що служить прибирання рук від рота на стіл), подзвін монетами в кишені, що вказує на заклопотаність із приводу наявності або недостачі грошей; посмикування себе за вухо - ознака того, що співрозмовник хоче перервати розмову, але стримує себе.

Жести самоконтролю.

Руки заведені за спину й сильно стиснуті. Інша поза - сидячи в кріслі, людина схрещує щиколотки й чіпляється руками в підлокітники (типова для очікування прийому в зубного лікаря). Жести цієї групи сигналізують про бажання впоратися із сильними почуттями й емоціями.

нагору

Мова ходи

Найважливіші – швидкість, величина кроків, ступінь напруги, пов'язані з ходьбою рухи тіла, постановка носків. Але не забувати про вплив взуття (особливо в жінок)!

Швидка або повільна хода залежить від темпераменту: неспокійні-нервові - жваві й активні - спокійні і розслаблені - в'ялі-ледачі (наприклад при розслабленій, обвислій поставі й т.д.)

Широкі кроки (частіше в чоловіків, ніж у жінок): часто екстраверсія, цілеспрямованість, заповзятливість, діловитість. Швидше за все спрямовані на далекі цілі.

Короткі, маленькі кроки (частіше у жінок, ніж у чоловіків): скоріше інтроверсія, обережність, розрахунок, пристосовність, швидке мислення й реакції, стриманість.

Підкреслено широка й повільна хода - бажання виставитися напоказ, дії з пафосом. Сильні й важкі рухи завжди повинні демонструвати навколишню чинність і значення особистості.

Виражено розслаблена хода - відсутність інтересу, байдужність, відраза до примусу й відповідальності, або у багатьох молодих людей - незрілість, нестача самодисципліни або снобізм.

Помітно дрібні й при цьому швидкі кроки, порушені ритмічно: схвильованість, боязкість різних відтінків. (Несвідома мета: ухилитися, звільнити дорогу будь-якої небезпеки).

Ритмічно сильна хода, що злегка розгойдується назад (з посиленими рухами стегон), що поширюються на деякий простір: наївно-інстинктивні й самовпевнені натури.

Шаркаюча "провисаюча" хода: відмова від вольових зусиль і прагнень, млявість, повільність, лінь.

Великовагова "горда" хода, у якій є щось театральне, не зовсім доречне, коли при повільній ходьбі кроки відносно малі (протиріччя), коли верхня частина тіла тримається підкреслено й занадто прямо, можливо при порушеному ритмі: переоцінка себе, зарозумілість, самозакоханість.

Тверда, кутаста, ходульна, дерев'яна хода (неприродна напруга в ногах, тіло не може природно розгойдуватися): зажатість, недолік контактів, боязкість - звідси у вигляді компенсації зайва твердість, перенапруженість.

Неприродно рвучка хода, підкреслено великі й швидкі кроки, помітне розмахування руками назад: наявна й активність, що демонструється, - часто лише беззмістовна зайнятість і старання із приводу якихось власних бажань.

нагору

Мова постави

Гарна невимушена постава - в основі лежить висока сприйнятливість і відкритість навколишньому, здатність до негайного використання внутрішніх чинностей, природна довіра до себе й почуття безпеки.

Нерухомість або напруженість тіла: реакція самозахисту, коли почувають себе не у своїй тарілці й хочуть відсторонитися. Більша або менша скутість, уникнення контактів, закритість, звернений на себе стан духу. Часто чутливість (вразливість при потребі в оцінці себе).

Постійна напруженість і зовнішня твердість при холодності проявів: чутливі натури, які намагаються зникнути за видимістю твердості й упевненості (часто цілком успішно).

Погана, млява постава: зовні й усередині "повісити ніс"

Сутула спина: смиренність, покірність, іноді догідництво. Це духовний стан, що підтверджується виразом обличчя.

Часто прийняті пози конвенційного роду (наприклад, одна або дві руки в кишенях, руки закладені за спину або схрещені на грудях тощо) - якщо не сполучене зі станом напруженості: нестача самостійності, потреба в непомітному включенні себе в загальний порядок. Часто спостерігається, коли кілька людей збирається в групу.

нагору

Мова тіла

Комбінація: високо підняті плечі зі злегка сутулою спиною і трохи утягненим підборіддям (схилена голова, утягнена в плечі): почуття погрози й випливаюче з нього захисне поводження: безпорадність, почуття "ощетиненості", страх, нервозність, боязкість. Якщо зберігається постійно, - це риса, що утвердилася, розвинена від тривалого перебування в стані заляканості, наприклад, при постійному остраху батьків або домашнього тирана.

Плечі, спадаючі вперед - почуття слабості й пригніченості, покірності, почуття або комплекс неповноцінності.

Стискання плечей назовні - при сильному страху, жаху.

Вільне опускання плечей – почуття упевненості, внутрішньої волі, володіння ситуацією.

Віджимання плечей назад - почуття значущості, власних можливостей, активності, заповзятливості, рішучості діяти, нерідко переоцінка себе.

Поперемінне піднімання й опускання плечей - неможливість щось точно встановити, сумнів, роздуми, скепсис.

Випнута грудна клітина (інтенсивні вдихи й видихи, постійний великий залишок повітря в легенях):

"+": свідомість значимості, сильне відчуття своєї особистості, активність, заповзятливість, потреба в соціальних контактах.

"-" (особливо, якщо підкреслено): чванство, "надута" людина, "дуті" наміри, переоцінка себе.

Впала грудна клітина (більш інтенсивне видихання, ніж вдихання, у легенях мінімальна кількість повітря) - часто плечі спадають уперед:

"+": внутрішній спокій, певна байдужість, замкнутість, але все це в межах позитивного, тому що виникає зі слабості спонукань.

"-": слабке самопочуття, нестача натиску і життєвої активності, пасивність, покірність, пригніченість (особливо при загальному занепаді активності).

Руки впираються в стегна: потреба в посиленні, зміцненні. Демонстрація іншим своєї твердості, упевненості, стабільності й переваги: руки зовсім не використовуються в суперечці, домагання на великий простір. Виклик, бравада. Часто компенсація приховуваного почуття слабості або зніяковілості. Дія підсилюється при широко розставлених ногах і відтягнутій назад голові.

Руки підтримують верхню частину тулуба, опираючись об що-небудь, наприклад, об стіл, спинку стільця, низьку трибуну й т.д.: це підтримуючий верхню частину тіла рух для того, хто слабко стоїть на ногах; у психологічному змісті - прагнення до духовної опори при внутрішній непевності.

нагору

Обговорення (2)
SolarWind 14 Лютого 2007, 16:11
Стаття "в тему":
http://ostriv.in.ua/index.php"option=com_content&task=view&id=3715&Itemid=906&ft=0
mawenka_ 08 Лютого 2008, 23:05
єто даже не лень прочитать было... smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна