Закрити
Казкотерапія для дітей
01 Січня 2006, 01:30 , Переглядів: 13371
FacebookTwitterLivejournal
Казкотерапія для дітей Фото: www.fyno.com.cn Казкотерапія для дітей

Із курсу літератури нам відомо, що казка — один із фольклорних жанрів. Казкові сюжети, на думку послідовників Юнга, є своєрідними матрицями, що відбивають головні душевні конфлікти людини, суть яких залишається незмінною протягом усієї історії людства. Юнг назвав їх архетипними.

Незалежно від того, визнають чи не визнають люди ці конфлікти, вплив останніх не зменшується. Казка ж у цьому випадку — виводячи суперечність зсередини в зовнішній світ — пропонує способи її розв’язання, це природні ліки, що вживаються інтуїтивно.

Казкотерапія — це система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості, інтуїції і творчих здібностей.

На Сході здатність казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч».

Цілющі властивості казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією.

Існують, наприклад, у Санкт-Петербурзі, інститути казкотерапії, в яких можна організувати корекційні заняття для дітей і курси підвищення кваліфікації для дорослих.

У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним.

Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії.

Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.

Чому саме казка?

У чотирирічному віці в дитини починається активний процес образного мислення. Мозок дитини реагує на світ лише емоційно! Емоція у перекладі з латини — вражаю, хвилюю. Справді, вона схожа на хвилю — пробігла тілом, викликала приємні чи неприємні відчуття і зникла. Упродовж розвитку мозок маляти вже здатний запам’ятати вплив різних джерел. Емоції, які мозок запам’ятовує і може по пам’яті відтворити, називаються почуттям. Викликавши в пам’яті почуття, закріплює його у вигляді образу. Останній може бути описаний різними способами. Головне, що будь-яке його відтворення, по суті, є творчістю.

Мета казкотерапії — перетворити негативні образи на позитивні. Спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я.

У казках пацієнти бачать не реальний світ, а те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у зовнішньому світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, повідомляючи при цьому про свій внутрішній стан. Це називається метафорою. Саме мовою метафор говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця частина мозку відповідає і за наше здоров’я.

Отже, тривала психологічна напруга, викликана страхом, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає нездужання і, як наслідок, хворобу. Все, що викликає нездужання, записане у правій півкулі мозку у вигляді почуття. Мова правої півкулі (тобто мова метафор і аналогій) не лише створює нові картини, а й змальовує і трансформує нові гарні образи.

  • Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят.
  • Чотири-шестирічні використовують образи давніх казок — фей, принцес...
  • У шість-сім років герої схожі на самих дітей.

Чи може казка нашкодити? Чи може вона відвести від реальності? Ні, навпаки, приводить до неї. Але кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням — чого навчила казка....

А при роботі з підлітками «казковість» необхідно дозувати. Заглиблюючись у казку, підлітки й дорослі можуть розкрити свій потенціал, накопичити сили для його реалізації. Можливе подальше малювання, ліплення з пластиліну або виготовлення героїв із паперу...

Одна навдивовижу допитлива людина — мовознавець, філософ Володимир Пропп проаналізував величезну кількість казок різних народів світу і зрозумів, що чарівництво у всіх казках проявляється не випадково, є свої правила і порядок. За такими правилами він склав так звану карту казки, за якою ви легко зможете складати власні казкові історії.

КАРТА КАЗКИ

1 Наказ або заборона.
2 Порушення наказу або заборони.
3 Шкода.
4 Від’їзд героя.
5 Завдання.
6 Зустріч із дарувальником.
7 Чарівні дарунки.
8 Поява героя.
9 Поява лиходія.
10 Боротьба героя і лиходія.
11 Перемога героя.
12 Повернення героя.
13 Прибуття додому.
14 Несправжній герой.
15 Тяжкі випробування.
16 Лихо минає.
17 Упізнавання героя.
18 Несправжнього героя викривають.
19 Покарання лиходія.
20 Весілля.Казкотерапія для дітей

Напевно, більшість з нас в дитинстві любили слухати, а потім і читати чарівні казки, співпереживати героям або навіть представляти себе на їхньому місці. Але казка потрібна не тільки для того, щоб розважити дитину або укласти його спати.

Казкотерапія для дітей – це цілий напрямок в психотерапії.

Наші предки використовували казкотерапію для дітей несвідомо, через казки передаючи дитині життєвий досвід, ставлення до світу, моральні норми і принципи, звичаї і традиції. Казка в цьому випадку виконувала ті ж функції, що й колискові для дітей. Сучасна ж казкотерапія для дітей спрямована не тільки на розвиток дитини, а й на спрямовану допомогу у важких життєвих ситуаціях.

Чому саме казка? Відповідь проста: у дитини ще немає власного життєвого досвіду. Для неї казка – своєрідне джерело життєвих ситуацій, з якими ще належить зіткнутися при дорослішанні. Казки підказують дитині, як треба чинити, а як – ні, показують багато життєві проблеми, а на додачу ще й дають способи їх вирішення. Багато казок куди глибше, ніж здається на перший погляд. Казкотерапія для дітей дозволяє "витягнути" з казкової історії весь її прихований потенціал і використовувати його на благо.

У сучасній казкотерапії існують три напрями:

  • діагностична,
  • впливаюча,
  • розвиваюча.

В принципі, з назви зрозуміло, для чого використовується той чи інший вид казкотерапії. Для казкотерапії можна використовувати самі різні казки – народні, авторські, спеціально написані психотерапевтами для роботи з дітьми.

Існують п’ять видів казок:

  • художні,
  • дидактичні,
  • психокорекційні (наприклад, орігамі),
  • психотерапевтичні (авторські казки, біблійні притчі),
  • медитативні.

 Зрозуміло, що у психотерапевтичних казок найбільший потенціал. Але якщо у дитини немає серйозних проблем, можна використовувати для казкотерапії ще й художні казки, головне – робити це правильно. Психотерапевтичні казки в основному авторські, але можна використовувати як психотерапевтичних казок біблійні притчі.

Казкотерапія для дітей заснована на тому, що дитина ототожнює себе з головним героєм казки, вчиться на його помилках. Це відмінна можливість приміряти на себе різні соціальні ролі. Існує думка, що улюблена казка впливає на нашу подальше життя, як би програмуючи її. Звичайно, точного повторення сценарію казки чекати не варто, але ми можемо усвідомлено або неусвідомлено переймати якості наших улюблених героїв, успадковувати їх поведінку. Зверніть увагу на те, кому з персонажів казки симпатизує ваша дитина. Якщо цей персонаж негативний – спробуйте разом з дитиною знайти в його характері хороші риси.

Казкотерапія для дітей не гарантує моментальний ефект. Іноді потрібна довга і кропітка робота, щоб впоратися з тією чи іншою проблемою. Просто прочитати дитині казку недостатньо. Потрібно м'яко направити її до того, щоб вона побачила в ній вихід зі своєї проблеми, якщо потрібно – обговорити з ним казку, підказати ключові моменти.

Дуже добре, якщо ви зможете придумати для дитини індивідуальну, особисту казку, яка буде максимально наближена до реальної ситуації, але разом з тим-таки залишиться казкою. Нехай головний герой буде схожий на вашу дитину, дайте герою побачити в ньому себе (але все-таки схожість не повинна бути занадто явною, це ж казка). Опишіть проблему, з якою стикається головний герой, його переживання – нехай дитина побачить, що її розуміють. Звичайно, герой з блиском вийде з важкої ситуації і знайде рішення проблеми. Якщо дитина постарше, такі казки можна придумувати і вдвох – нехай вона сам допоможе герою впоратися з труднощами. Пройшовши цей шлях в своїй уяві, дитині буде легше впоратися з проблемою в реальному житті.

Казкотерапія для дітей використовується і в боротьбі з негативними якостями характеру, в цій справі на допомогу приходять всім відомі художні казки. Вас турбує те, що дитина скупа? Прочитайте  "Казку про рибака та рибку", нехай вона сам побачить, до чого призводить жадібність. Але врахуйте, що не можна проводити занадто явні паралелі і давити на дитину, нехай вона сам зробить висновки. На це піде трохи більше часу, зате дитина засвоїть цей урок самостійно – а значить, ефект буде більше.

Казкотерапія для дітей часто проводиться в поєднанні з кольоротерапією, ігротерапією або музикотерапією. Запропонуйте дитині намалювати ілюстрацію або зробити саморобку за мотивами улюбленої казки, інсценувати уривок з неї. Можна супроводжувати читання казки приємною музикою, що підходить до неї. Наприклад, якщо ви вирішили розповісти дитині казку про Лускунчика, чому б фоном не поставити однойменний балет Чайковського?

Перш ніж самостійно проводити казкотерапію, ознайомтеся з методичною літературою по темі, ретельно підберіть казки – недбалість у цій справі ні до чого. Казкотерапія може здатися несерйозною, але її, як і будь-яку психотерапію, не можна пускати на самоплив. Проводить казкотерапію найкраще перед сном. Якщо ви вирішили вдатися до казкотерапії після якоїсь травмуючої ситуації, не робите цього відразу ж, нехай дитина заспокоїтися. Але казкотерапія в домашніх умовах все-таки більше призначена не для лікування, а для профілактики.

Казкотерапія для дітей – це корисний метод виховання і психотерапії, основи якої може опанувати будь-які батьки.

Видалити Відміна
Забанити Відміна