Закрити
Адаптація дітей, які перебували на території проведення антитерористичної операції до мирного життя методами арт-терапії
15 Лютого 2016, 15:52 , Переглядів: 5429
FacebookTwitterLivejournal
Адаптація дітей, які перебували на території проведення антитерористичної операції до мирного життя методами арт-терапії Фото: psychoanalytics.kiev.ua Адаптація дітей, які перебували на території проведення антитерористичної операції до мирного життя методами арт-терапії

Опис досвіду роботи. Робота призера IV Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Анотація

Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, проводяться «антитерористичні операції» (далі АТО) зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей яка може призвести до катастрофічної ситуації у вихованні та навчанні. Тому досить актуальною проблемою для педагогів, психологів, фізіологів є саме проблема готовності дитини до цих суспільно-політичних змін та викликів у суспільстві.

За цих умов у нашому суспільстві дуже гостро постає проблема соціальної адаптації та збереження психічного здоров’я підростаючої особистості. Система виховання та освіти вимагає суттєвих змін методики, цінностей та змісту підготовки нової генерації до життя в умовах політичного та соціального кризису. Тому проблема соціальної адаптації дітей які перебували на територіях проведення АТО є актуальна і потребує уваги зі сторони батьків, психологів та в першу чергу вчителів. Чому вчителів? Доведено, що під час навчання більшість свого часу дитина проводить саме у школі. Тому вчитель має більше можливостей та часу посприяти та попередити негативні процеси у поведінці та формуванні, розвитку особистості.

Основний зміст матеріалу має велике значення для покращення роботи вчителя образотворчого мистецтва та полягає у взаємодії психолога та педагога у процесі формування особистості або корекції під час навчального процесу. Особливу увагу приділяю саме дітям, якім в першу чергу потребують адаптації та корекції психічного стану. Це стосується дітей з інтернатів, дітей інвалідів але в першу чергу дітей з зони проведення антитерористичної операції. Матеріал, сподіваюсь, допоможе багатьом вчителям знайти необхідні методи прийоми та засоби для роботи з дітьми які потребують більшої уваги та взаємодії всіх структур та підрозділів які задіяні у процесі навчання задля формування розумної, вихованої та освіченої особистості. А це призведе через деякий час до покращення життя в Україні і насамперед збагатить нашу націю.

За гарним словом «АРТ-ТЕРАПІЯ» ховається набагато більше серйозних речей, ніж прийнято думати. Обивательська точка зору на методику лікування за допомогою художньої творчості така: якщо ти водиш пензлем по полотну, розхитані нерви кажуть тобі спасибі. Більш інформована частина населення обізнана про різні художні тестах, здатних аналізувати психічний стан людини і допомагають психіатрів і психотерапевтів при діагностиці захворювань. Рівень інформованості про цей напрямок псіхотерапіі, на жаль, поки що залишає бажати кращого. А по суті справи, це новий комплекс засобів, що дозволяє дуже успішно вирішити багато проблем, який використовувався раніше особливо талановитими терапевтами і лікарями. Зараз АРТ-ТЕРАПІЯ набуває все більшої ваги.

Опис роботи

Успішна адаптація до нормального життя є предметом дослідження багатьох науковців. Проблемі підготовки до навчання приділяється значна увага в методологічних, теоретичних експериментальних і прикладних дослідженнях педагогів, психологів, фізіологів: Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Н.І. Уткіної, З.І. Калмикової, Г.Г. Кравцової, Р.В.Овчарової, Н.Г. Салміної, Д.Б.Ельконіна та інших. Але мало хто вивчав цю проблему з точки зору адаптації «дітей війни».

Цей термін був забутий ще нашими батьками. Але геополітична ситуація у світі та глобалізація вносить свої корективи. Тому техніка Арт-терапії допомогла багатьом людям у важкі періоди їхнього життя. У нашій країні розвитком цієї професії займаються поки в основному лікарі-психіатри і психотерапевти такі, як А.І. Копитін, кандидат медичних наук, президент Арт-терапевтичної асоціації, керівник програми базової підготовки спеціалістів у галузі арт-терапії та інших напрямків терапії творчості.

Дослідники проблеми підготовки дитини до кризисних явищ в житті вважають за необхідне проводити своєчасну діагностику психологічної адаптації дитини як один із головних видів профілактики можливих труднощів в житті, навчанні і розвитку. Адже шкільна дезадаптація настає або у випадку психологічного недорозвинення дитини, або за наявності індивідуальних особливостей, або, як у нашому випадку, під час кардинальних змін в країні пов’язаних з проведенням бойових дій на окремих її територіях.

На сучасному етапі проблема адаптації школярів набула неабиякої актуальності. Державні освітні програми передбачають докорінне реформування концептуальних засад освіти і спрямування зусиль на розкриття таланту і творчих здібностей молодого покоління (Закон України “Про освіту”, Національна доктрина. Проект розвитку освіти України в ХХІ ст. Але в цих програмах, на жаль, не врахована ситуація яка склалась останнім часом в Україні. А саме головне не враховані процеси переселення дітей з зони проведення АТО до мирних територій. Тому роботу ми побудували таким чином, щоб краще донести тему та проблеми які насамперед мають внести свої корективи у навчальному процесі. В «Анотації» ми в крації розглянули досвід з мого уявлення про проблему та її вирішення а також довели значущість основного змісту матеріалу про досвід та його читацьке призначення матеріалу.

Вступ

В останні роки явище дезадаптації у дітей і підлітків стало предметом багаточисельних психофізіологічних і психологічних досліджень. Дослідження в масових школах виявили ознаки дезадаптації без виражених невротичних порушень у 22,5% учнів школи. Відомо, що особливо чутливими у відношенні до розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди зміни умов виховання і навчання. Зараз, на наш погляд саме такий період, коли на території України проводяться бойові дії та багато батьків зі своїми дітьми змушені покинути рідну домівку у пошуках мирного життя.

Враховуючи всі процеси як політичні так і соціально-економічні які зараз відбуваються в нашій країні, ця проблема стає нагальною та потребує негайного вирішення інакше плоди цієї прогалини ми будемо спостерігати через років десять у всіх сферах нашого життя.

Отже, потрібен новий теоретичний матеріал, який може бути використаний педагогами і батьками, що допоможе глибше зрозуміти сутність явища дезадаптації, розробити систему роботи як практичного психолога так і всіх педагогів з проблеми адаптації дітей з зони АТО, яка включала б профілактику, контроль за процесом адаптації, виявлення причин труднощів в адаптації, консультування учителів і батьків, проведення корекційної роботи. Рекомендації які поможуть подолати труднощі у дітей, допоможуть батькам і педагогам збільшити ефективність навчання і виховання.

На наш погляд серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна увага треба надати арт-терапії. Арт-терапія - це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтва. При цьому дитина навчається спілкуватися з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона дає змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища. Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може «виплеснути» негативні та поділитися позитивними емоціями.

Цей психотерапевтичний напрямок має переваги поміж інших, тому що це невербальна форма роботи. Це важливо для тих, хто має мовні вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом з'єднання між дитиною та педагогом. Цей психотерапевтичний напрямок дозволяє обходити «цензуру свідомості», є засобом вільного самопізнання та самовираження. Арт-терапія створює атмосферу довіри й уваги до внутрішнього світу людини.

Арт-терапія займає в комплексі засобів, спрямованих на відновлення здоров'я людини місце, гідне її значущості.

Актуальність вивчення та дослідження Арт-терапії визначається тим, що останнім часом в нашій країні стало часом бурхливого розвитку психотерапії та активного освоєння її нових форм і моделей.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, спрямовані на приведення методів навчання у відповідність до вимог життя.

Предметом досвіду є: основи побудови системи занять арт-терапії та педагогічні умови корекції психічного стану «дітей війни» до навчання в школі методами арт-терапії .

Мета досвіду: полягає у визначенні арт-терапії, проаналізувати можливості арт-терапії та арт-теропевтічної техніки. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання методів арт-терапії як засобу корекції психічних порушень та емоціонального стану «дітей війни».

Гіпотеза досвіду: підготовка «дітей війни» до шкільного навчання методами арт-терапії буде найбільш ефективним за таких педагогічних умов: систематичної, комплексної роботи класного керівника та вчителя образотворчого мистецтва цілеспрямованого використання методів арт-терапії як засобу виховання та навчання розробки системи методів арт-терапії, яка б сприяла формуванню імунітету дітей шкільного віку до різних форс мажорних обставин у суспільстві.

Практична значущість досвіду:

Розробити комплекс методів арт-терапії, з метою формування адекватної поведінки та корекції психічного стану дітей які перебували під час дій АТО до школи, який може бути використаний у роботі психологів та педагогів.

Об'єктом вивчення і досвіду: є процеси які відбуваються при проведенні занять арт-терапії задля адаптація дітей шкільного віку які перебували під час АТО до навчання у школі.

У відповідності з метою досвіду були визначені наступні завдання:

  1. Розглянути теоретичні основи арт-теропіі;
  2. Зробити аналіз арт-терапії при проведенні занять;
  3. Розглянути зміст і значення занять арт-терапії.

Актуальність розглянутого досвіду, тема, предмет матеріалу, сформульовані в заголовку, вказується науково-практична значимість, проблематичність розглянутого досвіду з тим, щоб у читача створилася певна установка на сприйняття його змісту і виник цілеспрямований інтерес. Доцільно окреслити коло питань, які будуть розглядатися у досвіді. Необхідно відзначити індивідуальний внесок кожного автора. Вступ не повинен повторювати анотацію.

Основна аналітична частина

Творчість має унікальну властивість виносити на поверхню (наприклад, на лист паперу) все приховане і потаємне, все те, що ми не усвідомлюємо, але що нас «гризе» і «душить» зсередини. Арттерапевтичні вправи сприяють «прориву» страхів, комплексів, затискачів до тями.

«Лівопівкульними цензура свідомості» може не пропускати слова, але перед образами і символами, перед спонтанним вибором колірних плям і навіть перед банальними карлючками вона абсолютно безсила. «Правопівкульний» творчі види діяльності - це своєрідний ключик до справжніх переживань і до глибинних несвідомим процесам. Ще одна вагома перевага арт-терапії полягає в тому, що вона не має протипоказань і дає дивовижні результати як при роботі з дітьми та підлітками, так і при роботі з дорослими.

Всі арттерапевтичні методи базуються на твердженні, що всякий раз, коли людина не замислюючись про художню цінність своїх творів малює, ліпить, пише вірш, пише казку, танцює, у створених образах відбивається його внутрішнє «Я». Творчість включає в себе дуже широкий спектр видів діяльності, тому в рамках арт-терапії постійно з'являються нові напрямки, які дозволяють підібрати «ключик», знайти свій спосіб самопізнання і самовираження практично для кожного.

До найпопулярніших видів арт-терапії можна віднести: ізотерапія (лікування за допомогою образотворчих мистецтв), музикотерапію, данс-терапію, казкотерапію, ігротерапію, драматерапія, бібліотерапію (корекційна вплив за допомогою читання спеціально підібраної літератури), артсінтезтерапію (сім видів мистецтв, об'єднаних в єдиної тренінгової системі: асоціації, живопис, віршування, драматургія, пластика, театр, риторика), пісочну терапію, кольоротерапія, фототерапію (лікувально-корекційний застосування фотографії), відеотерапію, маскотерапію, анімаційну або мульт-терапію.

Заняття арт-терапією можуть проходити як індивідуально, так і в групі. Учень може розраховувати на короткострокову або довгострокову роботу в залежності від показань або потреби самої людини. Під час уроків акцент ставиться на почуття, сприйняття і уява клієнта, а не на навчання його основним правилам та технікам побудови художнього образу. На відміну від звичайних художніх занять, де учнів просять показати своє бачення навколишнього світу, на арт-терапевтичних заняттях головним залишається зображення внутрішнього світу.

У зв'язку з цим, велика увага приділяється відносинам між вчителем і учнем. Основне завдання вчителя «арт-терапевта» полягає в тому, щоб допомогти інтерпретувати символічне творчість своїх учнів, він допомагає їм усвідомити внутрішні конфлікти і проблеми, з якими учень прийшов. Потім, разом з дитиною, вчитель прагне до дозволу цих переживань також за допомогою творчої діяльності.

Велику роль в «лікувальному» процесі відіграє вибір художнього матеріалу. Зазвичай достатньо простого аркуша паперу, фарб або олівців. Але часом учень виходить за рамки простого малювання, в цьому випадку можна створювати колажі або займатися фотографією, використовувати пластичні засоби вираження, глину або дерево для скульптур. В цьому відношенні у арт-терапії немає кордонів для фантазії, дитина може використовувати будь-який матеріал для самовираження.

Вибір художнього матеріалу

Під час роботи важливо розуміти, яку роль відіграє той чи інший матеріал для учня. Вибір матеріалу може залежати від емоційного стану дитини. Наприклад, більш пригнічені діти, в стані депресії або тривоги, частіше будуть використовувати простий олівець або пастель, щось ледь помітне на папері. Але може бути навпаки, учень, всередині якого кипить ціла буря емоцій, причому він їх може навіть не показувати, буде використовувати яскраві, густі фарби, наприклад гуаш.

Також вибір матеріалу може залежати від особистих переваг учня. Деякі діти намагаються все контролювати і, тому використовуватимуть той матеріал, який можна легко поправити - олівець, який можна стерти, якщо щось не сподобається. Такі учні ніколи не візьмуть в руки акварель, навіть якщо вона здається більш підходящої для того чи іншого завдання.

І нарешті, буває, що матеріал для дитини відіграє якусь сакральну, магічну роль. У такому випадку найчастіше використовуються незвичайні матеріали, продукти харчування, сміття, листя і т.д.
Тому для вчителя важливий не тільки результат роботи, а й те, яким чином ця робота виконується. Він оцінює стан учня на всіх етапах цього процесу. І вибір матеріалу грає в цьому не останню роль.
Так чому ж заняття творчістю мають цілющі властивості?

Нам відомо, що за створення візуального образу, простіше кажучи, за малювання, відповідає права півкуля головного мозку, тут же відбувається формування образного мислення. Це мислення виконує дуже важливі функції, за рахунок нього дитина знаходить творчі здібності, інтуїцію, може сприймати навколишній світ цілком. Більш того, в цій півкулі зберігається вся наша невербальна пам'ять, тобто наші спогади про колись побачених речах.

Образне мислення дозволяє дитині взаємодіяти з оточуючими без допомоги слів (за утворення яких відповідає ліва півкуля). Тому арт-терапія показана учням, яким важко висловлювати свої думки за допомогою вербального спілкування, тобто промови. Це може бути пов'язано як з психічним захворюванням (наприклад, при важкій депресії, або під час гострого психозу як у нашому випадку пов’язаного з війною на Сході країни), але так само це може бути обумовлено особистісними характеристиками людини. Адже дійсно, не багато дітей можуть вільно говорити про свої проблеми, або про свої почуття. В інших випадках, дитина просто не може підібрати правильних слів для опису свого стану, або ж слів не достатньо, щоб передати всю повноту своїх відчуттів. Саме в таких ситуаціях на допомогу приходить використання художнього образу.

Заняття малюванням дозволяють розвивати образне мислення, а значить допомагають краще розуміти свої внутрішні почуття і емоції, корисні для вирішення складних життєвих завдань, збільшують здатність до адаптації.

На закінчення, хотілося б звернути увагу на те, що в даний час арт-терапія набула більш широких масштабів. З'явилося безліч напрямків у арт-терапії, заснованих на різних видах творчості. Наприклад, останнім часом дуже популярними стають танцювальна терапія, музична терапія, драма-терапія, терапія поезією. Більш того, багато вчителя «арт-терапевта» працюють відразу в декількох напрямках. Скажімо, можна спочатку намалювати якийсь образ, а потім спробувати виразити його іншими засобами вираження, наприклад за допомогою віршів. Такий підхід, коли кілька видів творчості використовуються разом, називають «експресивність арт-терапією».

Вид і спосіб арт-терапевтичного впливу підбирається індивідуально для кожного учня, грунтуючись на його потребах, бажаннях і можливостях. Часто, використання відразу декількох видів самовираження сприяє глибшому вивченню свого внутрішнього Я.

Кожне з цих напрямків має свої особливості, про які ми поговоримо окремо. Впевнена, що значну увагу треба приділяти заняттям. Практика показує, що результативність уроку підвищується за рахунок методів арт-терапії. Як правило, під час таких занять у дітей відбувається зміна внутрішніх установок, з'являється досвід позитивного ставлення до себе і людей, які їх оточують. Вони стають компетентнішими у сфері спілкування.

Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми

Перший етап – налаштування.

Початок заняття — це “налаштування на творчість”. Завдання цього етапу — підготовка учнів до спонтанної художньої діяльності і внутрішньогрупової комунікації. При цьому можна використовувати ігри, рухові і танцювальні вправи, нескладні образотворчі прийоми. Наприклад, різні варіанти техніки «карлючки» («карлючки тіла», «каляки»), техніка «закритих очей», «автографи», «естафета ліній» . При виконанні цих вправ відбувається зниження контролю з боку свідомості і настає релаксація.

Другий етап - актуалізація візуальних, аудіальних, кінестетичних відчуттів.

На цьому етапі можна використовувати малюнок у сполученні з елементами музичної і танцювальної терапії. Музика як терапевтичний засіб, на думку багатьох вітчизняних і закордонних учених (С.С. Корсаків, В.М. Бехтерев, К. Швабі та ін.) впливає на настрій людини, поліпшує її самопочуття, стимулює її волю до одужання, допомагає активно брати участь у лікувальному процесі.

Для занять краще підбирати мелодійні композиції без тексту, які не викликають протесту в учасників. Голосність звучання також установлюється з загальної згоди. Необхідно змінити чи виключити музику, якщо цього бажає хоча б один із присутніх. Можна сполучати арт - і танцювально-рухову терапію.

Третій етап - індивідуальна образотворча діяльність

Цей етап припускає індивідуальну творчість для дослідження власних проблем і переживань.

Прийнято вважати, що всі види підсвідомих процесів, у тому числі страхи, сновидіння, внутрішні конфлікти, ранні дитячі спогади, відбиваються в образотворчій продукції при спонтанній творчості.

Більше того, заняття візуальним мистецтвом, на думку англійського арт-терапевта С. Скейфі, сприяють розкриттю внутрішніх сил людини. Таким чином, людина невербальною мовою повідомляє про свої проблеми і почуття, вчиться розуміти й аналізувати свої емоції. За твердженням Е. Крамер, продукт образотворчої діяльності сублімує руйнівні, агресивні тенденції автора і попереджає тим самим їхній безпосередній прояв у вчинках.

Учасники занять, як правило, розрізняються за ступенем готовності до експресії, до контакту з арт-терапевтом, до відкритості у вербалізації своїх переживань. Деякі діти і дорослі намагаються створювати реалістичні, красиві малюнки, тому необхідно пояснити учасникам заняття, що їхні роботи не будуть оцінюватися. Важливий процес спонтанної творчості, емоційний стан «малювальника», його внутрішній світ, пошук адекватних засобів самовираження.

Даний етап заняття передбачає непряму діагностику. Так, деякі додаткові відомості про автора можна одержати при інтерпретації малюнків відповідно до критеріїв відомих проективних методик (див.). Однак варто уникати прямолінійних аналогій і поспішних висновків. При виборі образотворчих засобів потрібно враховувати стан особистості, її потребу в приховуванні травматичних переживань, бажання контролювати емоції. На перших заняттях учасники прагнуть працювати знайомими і звичними засобами, і тільки в міру подолання психологічного захисту починають експериментувати, стають більш експресивними. Як правило, діти з високою особистісною чи ситуативною тривожністю спочатку малюють простим олівцем, багаторазово виправляючи зображення, а тільки потім розфарбовують його. Коли переборені захисні тенденції, фарби здатні викликати сильний емоційний відгук, стимулювати уяву і прагнення творчості. Поліфонія кольорів і відтінків дозволяє більш точно відобразити настрій і психічний стан.

Прийнято вважати, що пластичні матеріали (глина, пластилін, тісто) найбільшою мірою підходять для вираження сильних переживань, агресивних почуттів, страхів.

Використання техніки колажу нерідко допомагає перебороти невпевненість, ситуативну тривожність, пов’язану з відсутністю художнього таланту. Колективна робота над створенням колажу сприяє проясненню взаємин в групі.

Четвертий етап - активізація вербальної і невербальної комунікації

Головне завдання цього етапу полягає у створенні умов для внутрішньогрупової комунікації. Кожному учаснику пропонується показати свою роботу і розповісти про неї.

Ступінь відкритості і відвертості самопрезентації залежить від рівня довіри до групи, до арт-терапевта, від особистісних особливостей дитини. Якщо вона з якихось причин відмовляється від висловлювань, не слід наполягати.

Можна запропонувати учасникам скласти історію про свій малюнок і придумати для нього назву. Починати розповідь можна словами «Жила собі людина, схожа на мене...». Такий початок полегшує вербалізацію внутрішнього стану і підсилює ефект проекції та ідентифікації.

По розповіді учасника можна зрозуміти, кого він засуджує, кому співчуває, ким захоплюється. Тому неважко скласти уявлення про нього самого, його цінності та інтереси, відносини з навколишніми.

П’ятий етап - колективна робота в малих групах

Учасники придумують сюжет і програють невеликі спектаклі. Переклад травмуючих переживань у комічну форму призводить до катарсису, звільненню від неприємних відчуттів, емоцій.

Шостий етап - рефлексивний аналіз

Заключний етап припускає рефлексивний аналіз у безпечній обстановці. Необхідна присутність елементів спонтанної «взаїмотерапії» у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки. Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, турботи дозволяє кожному учаснику арт-терапевтичної сесії пережити ситуацію успіху в тій чи іншій діяльності.

Діти здобувають позитивний досвід самоповаги і самосприйняття, у них зміцнюється почуття власної гідності, поступово коректується образ «Я».

На завершення необхідно підкреслити успіхи всіх і кожного окремо.

Висновки та рекомендації

Корекційно-розвивальна робота, проведена з експериментальною групою, сприяла підвищенню рівня адаптованості дітей до основної школи (з 28% досліджуваних на констатуючому етапі до 40% на контрольному); зниженню рівня шкільної тривожності (з 68% учнів до 44%); підвищенню навчальної вмотивованості (з 32% дітей до 44%).

Крім цього у експериментальному класі спостерігається: позитивна динаміка емоційного розвитку, що характеризується зростанням ступеня усвідомлення почуттів; гармонізація образу «Я» (більш позитивна самооцінка); підвищення впевненості в собі і своїх можливостях; позитивне ставлення до школи, вчителів та однокласників. У контрольному ж класі суттєвих змін в психологічному стані адаптації не відбулось.

Звідси ми можемо дійти висновку, що проведення профілактичної та корекційно-розвивальної роботи з молодшими школярами в перехідний період засвідчило свою ефективність. Тому проведення такої роботи з п'ятикласниками в період адаптації до навчання в середній ланці школи є доцільним. Відповідно до проведеної роботи були розроблені практичні рекомендації щодо підвищення рівня адаптованості п'ятикласників до навчання для вчителів-предметників, класних керівників та батьків, виконання яких ще більше покращить ефективність проведеної роботи вчителя та його взаємодії з шкільним психологом.

Проведений досвід, дає нам можливість узагальнити чинники, що негативно впливають на соціальну адаптації школярів та обґрунтувати її психолого-педагогічні умови. Весь процес проходив під наглядом психолога арт-терапевта Боровик Лариси Володимірівни. Вона саме і зазначила позитивні зміни у дітей та провела аналіз «страхів» які виявились під час корекції.

Практичне дослідження впливу на процес соціальної адаптації школярів є необхідною умовою розвитку активності та творчості дитин. Вивчення впливу факторів відкриває можливість розробки стратегій навчально-виховної роботи з дітьми та психолого-педагогічних рекомендацій щодо подолання різких труднощів соціальної адаптації. На мою думку це є актуальним завданням сучасної школи, робота якої спрямована на гармонійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини.

На мою думку, надзвичайно велике місце в процесі соціальної адаптації школярів належить значущим дорослим і саме сім’ї. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена індивідуальна та групова психологічна консультація на сонові тестування і занять з арт-терапії.

На мою думку для подолання труднощів соціальної адаптації повинні бути ефективними такі методи:

  • Тренінгові арт-терапевтичні заняття для подолання труднощів з обов’язковою присутність психолога. (Вчитель зможе побачити і усвідомити те чого не бачить на звичайних уроках).
  • Рольові ігри в процесі розв’язання емоційних проблем.
  • Дискусійні – дослідження самими учнями взаємовідносин, шляхом групових обговорень під керівництвом вчителя або психолога.

За Петровським А.В. становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як:

  • адаптація – пристосування до нових соціальних умов;
  • індивідуалізація – вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей;
  • інтеграція – включення в групу ровесників.

Ми зупинились на ключових, на наш погляд аспектах загально виховного процесу соціальної адаптації. У його структурі зосереджуються найважливіші інститути соціалізації: - сім’я, школа, дитяче середовище. Отже виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими. І цих невідомих щодень стає дедалі більше. Однак ми маємо надію, що єдністю зусиль вихователів, вчителів, батьків і психологів допоможе дитині успішно адаптуватися до нових умов, і слово “школа” буде викликати у неї тільки радість.

Арт-терапія - найбільш древня природна форма зміни емоційного стану, якою багато людей користуються (свідомо чи ні), щоб зняти психічну напругу, заспокоїтися, зосередитися. Для цього не треба бути художником - достатньою взяти ручку, олівець або фарби і зробити кілька штрихів на папері. Мистецтву терапії належить роль природного провідника переживань чи симптомів, і все це незалежно від віку, статі, хвороби, почуттів, переживань.

Система освіти завжди перебуває у фокусі суспільної уваги, і будь-який відповідальний уряд прагне до її вдосконалення. Однак, у міру того, як підвищуються освітні стандарти і зростає навчальне навантаження, вчителі починають все частіше відчувати «синдром вигорання». Тому не дивно, що в більшості шкіл нині у викладачів немає ні сил, ні часу, щоб займатися проблемами учнів.

Виходить, що учні залишаються сам на сам зі своїми переживаннями і їм не до кого звернутися. Тому в своїй роботі я і пропоную запровадити заняття з арт-терапії, тому що психологічна допомога підліткам у період підготовки до дорослого життя дозволяє їм більш повно реалізувати можливості особистісного розвитку.

Подібні заняття здатні підвищити самооцінку, допомогти учням контролювати своє поведінці. А це дуже важливо, тому що контроль над поведінкою і емоціями допомагає людям приймати рішення, робити правильний вибір і нести відповідальність за наступні результати.

Моя робота, безумовно, вимагає подальшого розвитку даної теми.

Рекомендована література

  1. Арт-тарапія - нові горизонти / За ред. А.І. Копитіна. - М.: Когіто-Центр, 2006. - 336с.
  2. Бурно М. Терапия творческим самовыражением. М: Медицина, 1989.
  3. Грін, Шиа. Практичний курс медитації для початківців: 60 мандал для малювання і розфарбовування / Шиа Грін. - М.: АСТ; Астрель, 2007.
  4. Діагностика в арт-терапії. Метод «Мандала» / під ред. А. І. Копитіна. - СПб. : Йдеться, 2002.-144 с.
  5. Осипова А.А. Загальна психокорекція: Навчальний посібник для студентів вузів. М.: ТЦ Сфера, 2002.-512 с.
  6. Осіпук, Е. Психодиагностическая і психокорекційна робота з дітьми з використанням мандали / Е. Осіпук // Шкільний психолог. 2007. - № 4. - С. 18-19.
  7. Осіпук, Е. Діагностичні мандали, використовувані в консультативній практиці (індивідуальний і груповий варіанти) / Е. Осіпук // Шкільний психолог. - 2007. - № 4. - С. 20-28.
  8. Практикум по арт-терапии//Под ред. А.И.Копытина. - СПб: Питер, 2000. - 448 с.
  9. Рудестам К. Групова психотерапія / К. Рудестам. - СПб .: ЗАТ «Видавництво «Пітер», 1999. - 384 с.
  10. Штейнхард, Ленор. Юнгианская пісочна психотерапія / Ленор Штейнхард. - СПб .: Пітер, 2001. - 320 с. : Іл. (Серія «Практикум з психотерапії»)
  11. Юнг, К. Г. Дослідження процесу індивідуації / К. Г. Юнг // Тевістовські лекції / М.: Рефлбук; До: Ваклер, 1998. - С. 211-283.
Джерело: Острів знань
Автор: Крецу Наталія Сергіївна, вчитель образотворчого мистецтва II-категорії Великодальницького НВК «Школа-гімназія», Біляївський р-н, Одеська обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна